Спочатку опори конструкції несли не зв'язані між собою балки, пізніше удосконале-
ння методів будівельного виробництва майже повсюдно привело до переходу від цільнодерев'яного житлового будівництва до рамно-каркасного. Це дозволило вирішити відразу декілька інженерно-будівельних завдань і забезпечити:

жорсткість і стабільну стійкість конструкції;

надійність і довговічність конструкції;

економію деревини;

найкоротші терміни будівництва.

Саме поняття "фахверк" йде корінням в старовину, а розквіт даного стилю припав на 16 століття. У середньовічній Західній Європі фахверкові споруди були поширені як міські будівлі, а в Японії - як фортечні.

У всі часи фахверк грав не тільки конструктивну, але і декоративну роль, розділяючи фасад на панелі різної форми, іноді і забарвлення, або створюючи гру скла і дерева, що надає будівлі своєрідного, мальовничого вигляду.

Фахверкова конструкція застосовується і зараз, але в сучаснішій формі.

В основному використовуються конструкції, скління, що дозволяють створити велику площу, що візуально створює ефект "розчинення" межі інтер'єру, зближуючи людину з природою.

Подібні будинки ефектно виглядають за рахунок внутрішнього освітлення, що додає їм особливого характеру. А жива взаємодія світла і тіні діє як винятковий елемент оформлення.

Присутня в інтер'єрі система балок додає будинку "дух епохи", що робить його оригінальним. Елементи конструкції фахверка покривають чорним, білим, сірим або прозорим захисним складом з натуральних масел, що дозволяє зберігати деревину сухою, тяжкозаймистою і стійкою до ентомологічного ураження. Захисний склад сприяє створенню високої стійкості деревини до погодних умов і ультрафіолетових променів.